Перейти до змісту

Книга перша · Вік 5–9 · 44 сторінки

Страх темряви

— Там темно… — прошепотів Олівер. — Темно не означає небезпечно, — лагідно сказав провідник.

Замовити з присвятою Також на Amazon ›
Cover of The Luminous Train, book 1 by Agnesa Mirabel: a boy holding a lantern beside the Conductor, watching a glowing train cross a stone viaduct under a starry night sky

Усередині книги

Станції першої подорожі

  • Підземний Вокзал Тишини

    Олівер виходить на темний перон і питає, хто ще тут. «Ти», — відповідає провідник. «Та частина тебе, яку важко почути, коли світ галасує.»

    Кожен його крок м’яко світився якусь мить, а тоді згасав, наче маленька зірка. — То я не заблукаю? — Ні. Ти залишаєш слід.

    Він іде звідти зі світними слідами позаду.

  • Станція Тіней

    Потяг запізнюється, і темряві стає нудно — вона починає грати: стілець стає великим звіром, гілки — довгими пальцями. Темрява тут ніколи не зла. Їй просто самотньо.

    Темрява не була жорстока. Їй просто було самотньо. А коли їй самотньо — вона любить уявляти.

    Він іде звідти з камінчиком під подушкою.

  • Станція Снів

    Велике поле подушок, і деякі з них повільно дихають. Вона з’являється лише тоді, коли пасажир втомився — не тілом, а думками.

    — А де ж рейки? — У снах рейки не потрібні.

    Він іде звідти з маленьким ключиком, ще теплим.

Illustration from The Luminous Train: a boy stands alone from behind on a vaulted stone platform facing a blue carriage with golden windows, under a hanging sign reading The Underground of Silence
The vaulted platform
Illustration from The Luminous Train: a green locomotive emerges from lilac mist beneath an arch reading Station of Dreams, its platform strewn with white pillows under golden lamps and a crescent moon
Station of Dreams
Illustration from The Luminous Train: a laughing young boy in blue pyjamas hugs a teddy bear on his bed, surrounded by translucent dream animals and wooden blocks
Dream animals at bedtime
Illustration from The Luminous Train: an old golden key glowing in the grass at the edge of a grey-violet pillow, surrounded by amber sparks
The key under the pillow

Для дорослого, який читає

Маленька річ допомагає

Книга завершується маленьким ключиком, який лежить на подушці — ще теплим. Багато батьків дають дитині справжній: ключик, гладенький камінчик, будь-що, що можна покласти під подушку замість потяга. Діти беруть його в ті вечори, коли казку не читають. Саме тоді він і потрібен.

Чи підійде ця книга моїй дитині?

Якщо вечір перетворився на переговори, якщо світло має залишатися увімкненим, або якщо дитина стає тихою й стривоженою, щойно затихає дім — так. Якщо вона зовсім не боїться темряви, друга книга скаже їй більше.

Скільки часу читати вголос?

Близько десяти-дванадцяти хвилин, якщо не спішити.